Уряд України з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем на чолі 29 квітня 2025 року ініціював розгляд законопроєкту №13232 у Верховній Раді. Цей документ містить нові податкові норми для фізичних осіб, які продають товари через онлайн-маркетплейси.
Згідно з пояснювальною запискою, головною метою закону є приведення податкового законодавства у відповідність до вимог ЄС та OECD. Якщо проєкт буде прийнятий, операторам платформ, таких як OLX чи Prom, буде покладено обов’язок податкових агентів, які автоматично утримуватимуть податки з доходів громадян від продажу товарів.
В проєкті закону зазначено, що ставка податку становитиме 5%, а також передбачено 5% військового збору. Отже, наприклад, якщо ви щось продали на OLX, ви повинні будете сплатити 10% податку. Раніше голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев повідомляв, що ринок цифрових платформ має кілька сотень тисяч працівників, і оподаткування цих сервісів може дати бюджету приблизно 10 млрд грн на рік. Здається, держава має намір зосередитися на тих, хто заробляє через такі майданчики.
Обговорення цього законопроєкту викликало відповідний резонанс у соцмережах, адже багато українців, не будучи підприємцями, продають на маркетплейсах вживані речі та інші дрібниці. Ми зібрали думки представників деяких цифрових платформ щодо можливих змін, а також запросили роз’яснення від Мінфіну та податківців про те, як функціонуватиме ринок вживаних речей.
Пропозиції держави
Законопроєкт №13232, розроблений Міністерством фінансів, фактично зобов’язує цифрові платформи звітувати та утримувати податки з доходів користувачів. Це стосується не лише маркетплейсів, а й сервісів як Uklon, Bolt, Glovo та інших.
Якщо документ буде ухвалено в теперішньому вигляді, продавці на маркетплейсах зможуть працювати без відкриття ФОП, але повинні будуть відкрити окремий банківський рахунок. Цифрові платформи стануть податковими агентами та автоматично стягуватимуть податки з доходів продавців.
Ця вимога поширюватиметься на операторів цифрових платформ, зареєстрованих як в Україні, так і за її межами, якщо доходи отримують резиденти України. Здається, що нові правила не торкнуться тих, хто працює в статусі ФОП.
У документі також зазначено, що активними продавцями для цілей оподаткування вважаються ті, хто здійснив хоча б одну операцію протягом звітного періоду з виплатою або нарахуванням винагороди.
Водночас податкова служба отримає можливість отримувати від банків дані про операції на рахунках підзвітних продавців, з урахуванням діючих норм, що регулюють розкриття банківської інформації. Фізичні особи-продавці повинні будуть відкрити окремий рахунок у банку для отримання виплат від платформ, якщо за рік здійснять більше трьох продажів або продадуть товарів на суму понад €2000.
Негативні аспекти законопроєкту
Європейська бізнес-асоціація вказала, що серед недоліків законопроєкту може бути порушення банківської таємниці через доступ податкових органів до рахунків продавців. Вони запропонували або відкривати спеціальні рахунки в українських банках, або зробити реєстрацію платника доступною через державний сервіс Дія.
Експерти ЄБА наголосили на необхідності включити вимогу моніторингу та звітування за всіма операціями для запобігання ухиленню від податків.
Законопроєкт має на меті гармонізацію національного податкового законодавства з європейськими стандартами, зокрема з Директивою DAC7 та правилами OECD щодо звітності для операторів цифрових платформ.
Йдеться про автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, що в разі прийняття законопроєкту, відбуватиметься між податковими службами більше 29 країн.
Висновок парламентського комітету з питань європейської інтеграції щодо законопроєкту №13232 вказує на те, що його положення не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України, проте потребують доопрацювання.
Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев розповів, що парламент наразі збирає думки професійних асоціацій, експертів та громадськості. Після збору пропозицій планується провести суспільну дискусію, за результатами якої буде ухвалено рішення.
Ринкові думки
Станіслав Стояцький, співзасновник і CMO маркетплейсу SWAPP, зазначив, що підтримує ідею податкової прозорості, але законопроєкт у його теперішній редакції викликає занепокоєння, оскільки фактично прирівнює побутових продавців до професійних. Він вважає, що ліміт у три продажі на рік є занадто суворим, адже в ЄС і OECD переважно встановлено поріг у 30 продажів на рік.
Стояцький вважає, що якщо ухвалять проект без змін, це призведе до:
- надмірного податкового тиску на звичайних людей;
- переорієнтації частини торгівлі в тіньовий сектор;
- ускладнення роботи українських маркетплейсів.
Маркетплейс SWAPP підготував аналіз документу щодо ризиків ухвалення його в нинішньому вигляді та передав його до профільного комітету.
За словами Стояцького, необхідно переглянути ліміти звітування для фізосіб, виключити з оподаткування продаж вживаних особистих речей і спростити вимоги для малих платформ.
В Rozetka підтвердили, що нові зміни не вплинуть на їх бізнес, оскільки їх платформу використовують лише підприємці. Бренд-менеджер Rozetka Андрій Ковалевський заявив, що нікого з компанії не залучали до обговорення цього законопроєкту.
Олександр Зарайський, податковий консультант, вважає, що законопроєкт сфокусований, в першу чергу, на оподаткуванні послуг, а не продажу вживаних речей. Це може призвести до ризиків і неясностей для побутових продавців.
Позиція Міністерства фінансів
У Міністерстві фінансів України пояснили, що законопроєкт №13232 не вводить нового податку, а надає фізичним особам право користуватися режимом оподаткування доходів, здобутих через цифрові платформи, за ставкою 5%. Це аналогічно оподаткуванню ФОП першої групи.
Державна податкова служба України розпочала перевірки торговців, які реалізують товари через інтернет-платформу. З 1 березня 2025 року податкова почала отримувати дані про систематичні доходи громадян.
Олександр зазначив, що наразі важко сказати, чи покарання призведе до судових позовів, оскільки для цього необхідні документальні підтвердження.
Станіслав Стояцький підкреслив необхідність чіткого розмежування понятий “occasion sellers” і професійних продавців. В іншому випадку наслідки для звичайних громадян можуть бути зовсім неочікуваними.
Законопроєкт №13232 може вступити в силу з січня 2026 року, і ті, хто займається продажем товарів в інтернеті, матимуть три варіанти: відкрити спецрахунок і сплачувати податки 5%+5%, у разі нерегулярних продажів сплачувати 18%+5% або реєструватися як ФОП.