Редакторська примітка: ця стаття містить інформацію про фатальні випадки в космонавтиці та небезпечні моменти в історії людських космічних польотів.
Сьогодні виповнюється 40 років з моменту, коли космічний шаттл Челленджер здійснив свій десятий старт. На жаль, місія закінчилася трагедією, адже апарат не досягнув орбіти.
Шаттл Челленджер вибухнув всього через 73 секунди після старту 28 січня 1986 року, в результаті чого загинули всі сім членів екіпажу, в числі яких була учасниця програми “Вчитель в космосі” Крістa МакАуліфф. Ця катастрофа залишила глибокий слід не тільки в NASA, але і в свідомості нації.
Рон Дол, який зараз є професором історії в університеті Флориди, того дня перебував у Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) в Південній Каліфорнії. Він дивився трансляцію з Челленджером на екрані, очікуючи щоденні новини про Вояджер-2, космічний апарат, що щойно пролетів повз Уран.
“Шок був вражаючим, миттєвим,” — зазначив Дол у своєму коментарі. Дивлячись на реальні зображення катастрофи на моніторах, він відзначив, як репортери почали залишати JPL з новими завданнями. Брифінг по Вояджеру було скасовано, замість цього чиновники NASA надали брифінг щодо трагедії пізніше того ж дня.
Наслідки трагедії
Незалежна комісія, відома як Комісія Роджерса на чолі з Вільямом Роджерсом, провела розслідування катастрофи Челленджера, встановивши, що до неї призвела комбінація факторів. У 260-сторінковому звіті зазначено: “Рішення про запуск Челленджера було помилковим.” Однією з основних причин було невдале ущільнення “O-ring”, яке не витримало аномально низьких температур, разом з якісно необґрунтованими рішеннями керівництва.
Не минуло й 17 років, як сталася ще одна трагедія — катастрофа космічного шаттла Колумбія під час повторної атмосфери 1 лютого 2003 року, в результаті якої загинули ще сім астронавтів. Це стало поштовхом для нового розслідування, яке призвело до створення Комісії з розслідування катастрофи Колумбії.
“Я пам’ятаю Колумбію дуже чітко, адже в той час я була волонтером у Бостонському музеї науки,” — згадує Поліна Бармбі, нині завідувачка кафедри фізики і астрономії Канадського університету. Вона згадує, як станція замість запланованого прямого ефіру транслювала лише кадри з уламками, що викликало сильну реакцію глядачів.
Крім трагедії з Челленджером та Колумбією, людство переживало й інші фатальні випадки в історії космонавтики, зокрема пожежу на стартовому майданчику Apollo 1 1967 року та аварію космічного апарату Soyuz 1 у 1967 році, що призвели до загибелі cosmonautв.
Ці інциденти демонструють, що космічні польоти завжди супроводжуються ризиками. Кожен такий випадок ретельно досліджується з метою запобігти подібним проблемам у майбутньому.
Уроки на майбутнє
Зараз ми спостерігаємо за різким зростанням частоти запусків супутників і інших місій — вже щодня. Це ставить нові виклики для безпеки, адже підвищення частоти запусків справляє вплив на можливість виявлення та усунення потенційних проблем.
NASA ретельно аналізує попередній досвід, щоб запобігти новим катастрофам. Усі рішення про польоти, особливо з екіпажем, приймаються з максимальною обережністю.
Розглядаючи підготовку до наступної місії Artemis 2, фахівці NASA підтвердили, що ніхто не відчайдухується, адже важливо, аби кожна місія пройшла успішно.
“Ми маємо достатньо часу, і наша мета — не переплановувати запуски, лише приймати зважені рішення,” — зазначив Джеррі Радіган, головний диригент польоту в NASA.
Сьогодні приватні компанії також відіграють важливу роль у космічній індустрії. Відомі компанії, такі як SpaceX та Blue Origin, активно залучаються до запуску космічних місій. Проте й у їхній практиці мали місце нештатні ситуації, включаючи часткові та повні неполадки під час запланованих польотів.
Критики вказують на можливу вразливість космічних місій через вплив однієї компанії на всю галузь. Незважаючи на це, експерти впевнені що, з урахуванням уроків минулого, буде ще багато успішних космічних місій у майбутньому.
Враховуючи всі ці фактори, важливо усвідомлювати, що безпека завжди залишатиметься пріоритетом у розвитку космічних технологій та підготовки місій. Уроки, які були засвоєні з минулих трагедій, формують новий підхід до безпеки у космонавтиці, забезпечуючи безпечніші умови для майбутніх поколінь астронавтів.