Науковці відкрили новий аспект у пошуках позаземного життя, зробивши важливе відкриття, яке заслуговує на увагу. Зона «Голдилокс» — область навколо зірки, де умови є ідеальними для наявності рідкої води на поверхні планети, тепер має свого хімічного еквівалента. Вчені виявили, що існує вузький діапазон планетарних умов, необхідних для забезпечення наявності біоелементів, таких як фосфор і азот.
Згідно з дослідженням, проведеним командою під керівництвом планетарного вченого Крейга Уолтона з Кембриджського університету, менше 10% з проаналізованих тисяч екзопланет мали землеподібні запаси фосфору та азоту. Це відкриття може пояснити, чому людство досі не знайшло життя за межами Землі.
Фосфор і азот є ключовими елементами, які беруть участь в утворенні клітинних стінок, кодуванні генетичної інформації та побудові білків, і їх відсутність у значних кількостях може ускладнити виникнення життя. Уолтон підкреслює, що змалювати не життя без цих елементів — значить «втратити зв’язок з реальністю». Проте навіть планета, що має воду і отримує фосфор та азот з навколишнього середовища, не гарантує царини для життя, адже ці елементи можуть потрапити в центр планети, де вони стають недоступними.
Чи потраплять фосфор і азот до ядра планети, залежить від наявності реакційного кисню в мантії. Кисень відіграє ключову роль у реакціях з залізом, що tendуть до занурення глибше у формуванні планети. Коли кисню багато, фосфор не зв’язується із залізом і залишається в мантії, тоді як азот, навпаки, «пірнає» в ядро.
Дослідницька команда, орієнтуючись на концепцію «хімічної зони Голдилокс», змоделювала екзопланети, початкові запаси фосфору та азоту яких відповідали даним спостережуваних зір, а рівні реакційного кисню — попереднім дослідженням. Вони виявили, що тільки в 10% випадків умови у мантії тієї ж Землі або трохи вище забезпечують необхідну кількість фосфору та азоту.
На сьогоднішній день астрономи підтвердили існування більш ніж 6000 екзопланет, однак для виникнення життя має збігтися безліч параметрів, крім рідкої води — необхідно також оптимальне забезпечення киснем. Це відкриття змушує нас по-новому оцінити поширеність Землеподібних планет у космосі.
Словосполучення «парадокс Фермі» постало у новому світлі, адже наразі зрозуміло: навіть якщо всесвіт є величезним, шанси на існування життя за його межами суттєво зменшуються.