В рамках зусиль із розширення глобального доступу до космосу Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) нещодавно успішно вивело три кубсатах з модуля Кібо міжнародної космічної станції (МКС). Ці маломасштабні супутники — YOTSUBA-KULOVER, e-kagaku-1 та BOTAN — стануть важливими інструментами для вивчення явищ космічної погоди та аврор. Наразі усі три кубсати перебувають на борту МКС на висоті приблизно 400 кілометрів над поверхнею Землі.
Що таке кубсаты?
Кубсаты — це компактні супутники розмірами не більше поштової скриньки, які змінили підходи до космічних досліджень за останні 20 років. Концепцію кубсата було запропоновано у 1999 році викладачами Стенфордського університету та Каліфорнійського політехнічного університету. Цей формат було розроблено для того, щоб знизити бар’єри для університетів, малих організацій та підприємств, які прагнуть виходу в космос.
Ці супутники дозволяють командам швидко та економічно розробляти та запускати функціонуючі об’єкти, завдяки стандартам дизайну та використанню готових елементів, що зменшує час виготовлення до кількох місяців.
Де їх знайти?
Кубсаты були запущені з модуля Кібо, розташованого в низькій навколоземній орбіті. Висота, з якої вони спостерігатимуть за Землею, становить близько 400 кілометрів.
Чому це важливо?
Кубсаты, хоча й застосовуються в багатьох напрямках космічних досліджень, у цьому випадку зосереджуються на дослідженні аур і космічної погоди. YOTSUBA-KULOVER розроблено в Університеті технологій Кюсю, e-kagaku-1 створено студентами асоціації e-kagaku, а BOTAN виготовлено в Інституті технологій Чіба. Всі три кубсаты мають на меті виявити конкретні фактори, пов’язані з космічною погодою та явищами, такими як виверження вулканів та активність сонця.Ця місія стане важливим кроком у дослідженнях, що стосуються впливу космічних процесів на Землю.
Висновок
Запуск кубсатів YOTSUBA-KULOVER, e-kagaku-1 та BOTAN є відзнакою інноваційного підходу до космічних досліджень, що дозволяє університетам та малим організаціям брати участь у наукових експериментах на глобальному рівні. Це не лише допомагає розширити знання про космос, а й забезпечує нові можливості для розвитку науки та технологій у Японії та за її межами.