Науковці виявили в космосі вражаючу структуру — величезний кільцевий утвір, що може поставити під загрозу основи сучасної космології. Ця структура, що простягається на понад 3,3 мільярда світлових років, була представлена під час зустрічі Американського астрономічного товариства і може поставити під сумнів космологічний принцип — уявлення про те, що Всесвіт виглядає однаково в усіх напрямках на великих масштабах.
Дослідження, проведене астрономом Алексією Лопес з Університету Центральної Ланкаширі, виявило, що ця аномально велика кільцева структура є продовженням вже відомої “гігантської дуги” та оточує менше, але так само вражаюче “величезне кільце” матеріалу. Це відкриття постало перед науковою спільнотою як серйозний виклик традиційним поглядам на розподіл матерії у Всесвіті.
Згідно з Лопес, питання, яке виникає тепер — чи можемо ми пояснити одночасну присутність кільця і дуги? Для відповіді на це запитання команда використовувала дані з оглядів, що проводились за допомогою Соціальної школи дайджесту — потужного інструмента, який аналізує світло від далеких квазарів, яскравих об’єктів, що оточують надмасивні чорні дірки. Це світло, проходячи крізь всесвіт, взаємодіє з атомами в навколишніх галактиках, і дозволяє астрономам мапувати матерію.
Лопес вперше помітила “гігантську дугу” у 2021 році, коли всі галактики в цій дузі мали однакову відстань до Землі, свідчачи про їхнє існування в той час, коли Всесвіт був лише на половині свого нинішнього віку. У 2024 році вона виявила також “величезне кільце”, яке, за її словами, нагадує око циклопа, що висить над усмішкою, представленою дугою.
Проте цей відкритий кільцевий утвір привернув увагу не лише підходу Лопес. Дослідники, такі як математичний фізик Еойн О’Колгайн, вважають, що великі структури не є достатніми для того, щоб спростувати космологічний принцип. Вони вважають, що сучасна модель Всесвіту може пояснити появу таких величезних об’єктів. У той же час інші вчені, як-от астрофізик Субір Саркар з Оксфордського університету, стверджують, що відкриття кільця насправді є значним кроком уперед у цій дискусії.
Поки Лопес ще не опублікувала результати свого дослідження в рецензованому журналі, її методи й висновки підлягають подальшій перевірці. Чимало великих оглядів, таких як “Прилад спектроскопії темної енергії” в Арізоні чи обсерваторія Вери К. Рубіна в Чилі, зможуть надати додаткові дані, які підтвердять або спростують існування цих величезних структур. Таким чином, у науковій спільноті продовжуються дискусії про те, як нові відкриття можуть вплинути на наше розуміння Всесвіту.