slider-1 slider-4

Вміти забути про своє «я». Зважитися на безумство – забути про всі правила й шаблони – і жити так, як наказуватиме мені моє серце.

Я задивлений у небокрай. Моя душа завмерла від подиву та захвату перед великою багряною кулею, що хилилася до обрію. У мене з’явилося дивовижне відчуття, якого ніколи раніше не мав. Мені здавалося, що на мене хтось дивиться і хтось мені усміхається. Я не знав, звідки цей погляд і ця усмішка – з неба, із сонця, із землі. Чи звідкись зсередини мене, але відчував тепло і лагідність. І у відповідь я теж усміхнувся. І чомусь мені захотілось сказати дякую…

І я усміхнувся!

У кожному з нас є частинка самотності, її не заповнять ні гроші, ні влада, ні слава, ні навіть найбільша любов двох осіб. Цю самотність може заповнити тільки Бог.

Юрій Канюк