slider-1 slider-4

 

Святий Миколай народився прибл. 260 р. в Малій Азії, у заможній родині. Ще замолоду вирізнявся чуйністю до людських потреб, зокрема допоміг бідному батькові видати його дочок заміж, таємно підкидаючи їм гроші. Приблизно 300 р. він став єпископом Мири і як єпископ дбав не тільки про духовні потреби своїх вірних, а й про матеріальні.

Святий Григорій Великий у життєписі Миколая напише, що його ув’язнили за часів переслідування християн на початку IV століття, проте звільнили після Медіоланського едикту 313 року. Святий також брав участь у Нікейському Соборі, який скликав 325 року імператор Костянтин. На цьому Соборі засудили хибне вчення Арія, що заперечував рівність і єдність Осіб Пресвятої Трійці.

Бог прославив св. Миколая великими чудами як за життя так і після смерті. Він увійшов в історію Церкви як Великий Чудотворець. Слава про св. Миколая була така велика що навіть погани просили його заступництва в своїх потребах.

Св. Миколай помер 6 грудня між 345 і 352 роками. Мощі Миколая виявилися мироточивими і здатними зцілювати хворих. Вони зберігаються у м. Барі в Італії.

Джерело: Święci na każdy dzień, Kielce 2006, с. 896-899.

Опрацювала Софія Сагайдачна