slider-1 slider-4

 

Святий Піо з П’єтрельчіни

спомин 23 вересня

Франческо Форджіоне народився 25 травня 1887 р.в П’єтрельчіні (на півдні Італії). Маючи п’ять років йому з’явився Ісус, а в шістнадцять років він вступив до монастиря капуцинів та прийняв монаше ім’я Піо. 1910 р. прийняв священство. Після кількох років священицького служіння його покликали до війська, але через стан здоров’я звільнили. Наприкінці 1916 року він переїжджає до Сан Джованні Ротондо і там перебуває до смерті, будучи духівником молодих монахів.

20 вересня 1918 р., під час молитви перед образом Розп’ятого Христа, св. Піо отримав стигмати. На його долонях, стопах і в боку, появилися відкриті рани – знаки терпіння Ісуса. Незабаром до Сан Джованні Ротондо почали прибувати багато паломників, які хотіли побачити незвичайного капуцина. Стигмати та містичні переживання о. Пі, також поглиблено досліджувала Церква. Через це о. Піо заборонили звершувати Месу та сповідати вірних на два роки. Сам монах поставився до цього рішення спокійно. Коли доктор Фест дійшов висновку, що ці стигмати не можливо науково пояснити, о. Піо дозволили звершувати Таїнства.

Св. Піо часто покутував та дуже багато присвячував часу молитві. Йому з’являлися: Ісус, Марія та його Ангел-Хранитель. Бог обдарив його даром біолокації – перебування в двох місцях одночасно. Св. Піо вшановував Євхаристію, завжди дякував Богу за цей дар. Меса, яку звершував о. Піо, тривали іноді і дві години. Учасники Меси бачили, що о. Піо страждав фізично, зокрема в момент переісточення. Він також ніколи не розлучався з розарієм.

1922 р. з’явилася ініціатива, про будівництво лікарні в Сан Джованні Ротондо. Св. о. Піо з радістю підтримав цю ідею, і з Божою допомогою, попри перешкоди цю ідею вдалося втілити в життя. Помер о. Піо у монастирі 23 вересня 1968 р. Папа Йоан Павло ІІ канонізував його 13 червня 2002 р.

Джерело: https://www.brewiarz.pl/czytelnia/swieci/09-23a.php3

Опрацювала Софія Сагайдачна