slider-1 slider-4

«Отож, це Серце Бога-Людини впродовж всього земного життя билося для нас, для нашого спасіння. А коли на Голготі для надмірного ублагання за наші гріхи звершилася кривава жертва на хресті, це Серце Ісуса, проколоте списом, було осередком цієї жертви, часткою її посеред стражденного Ісусового тіла, найбільше „за гріхи наші сокрушене”. Бо хотів Спаситель, щоб із Його Серця витекла вся найсвятіша кров, щоб у Ньому не залишилося жодної краплини…»

Св. Йосиф Більчевський

(Cześć Najświętszego Serca Jezusowego. List pasterski do kapłanów i wiernych, Lwów 1918)

Культ Божого Серця своїми коренями сягає Господньої муки, проте формуватися він почав у Середньовіччі, а саме свято увійшло в церковний календар у ХІХ столітті.

Усвідомлення наслідків проколотого Ісусового боку стало причиною особливого богослужіння до Пресвятого Серця у XVII ст. На це мали вплив містичні твори св. Жана Еда і об’явлення св. Маргарити Марії Алакок. Папа Климентій XVII 1765 року установив свято Ісусового Серця для кількох дієцезій, а 1856 року папа Пій ІХ – вже для всієї Церкви. Папа Лев ХІІІ 31 грудня 1899 р. віддав Пресвятому Серцю Ісуса під опіку всю Церкву та людський рід. Специфікою свята стали богослужіння на честь Серця Ісуса у перші п’ятниці місяця.

Ісус, об’являючись св. Маргариті Алакок дав їй обітницю, що кожного, хто братиме участь у богослужінні перших п’ятниць місяця, тобто:

- у п’ятницю або кілька днів раніше приступить до таїнства Покаяння і Примирення,

- у першу п’ятницю місяця приступить до Святого Причастя з наміром відшкодувати Богові за гріхи людей,

- після Святої Меси помолиться Літанію до Пресвятого Серця Ісуса та Акт присвячення людського роду Пресвятому Серцю Господа Ісуса.

обдарує особливою благодаттю: не допустить, щоб він помер без святих таїнств. Ісус пообіцяв, що зробить усе, щоби християни, які вшановують Його Пресвяте Серце відразу пішли до неба.

Він також пообіцяв, що людей, які ревно братимуть участь у богослужінні перших п’ятниць місяця, обдарує найпотрібнішими благодатями. У їхніх родинах пануватиме мир. Коли сумуватимуть, потішить їх. Коли помиратимуть, прийде їм на допомогу. Благословлятиме їм у житті. Якщо згрішать проти Нього, то в Його серці знайдуть любов і прощення. Якщо їхні душі зледачіють, то знову стануть ревними і досконалими в Божих очах. Дім, у якому вшановуватимуть з любов’ю і молитвою образ або фігуру Пресвятого Ісусового Серця, благословлятиме. Він носитиме у своєму Серці тих християн, які заохочуватимуть інших до цього богослужіння. Ісус також дав спеціальну обітницю для священиків: якщо любитимуть Його Серце, то Він дасть їхнім серцям таку силу, що зможуть навернути навіть найбільших грішників.

Щороку, у п’ятницю після урочистості Пресвятих Тіла і Крові Христа, Церква святкує урочистість Пресвятого Серця Господа Ісуса. Йому присвячені перші п’ятниці місяця впродовж року, а також християни-католики поклоняються цьому Серцю весь червень, щодня молячись Літанію до Пресвятого Серця Ісуса.


Джерела:

1. J. Bilczewski, Listy pasterskie, odezwy, kazania, mowy okolicznościowe, t. 3, Lwów- Kraków 2005.

2. W. Smoleń, Ilustracje świąt kościelnych w polskiej sztuce, Lublin 1987.

3. Богослужіння перших п’ятниць місяця, Львів: «Видавництво Святого Павла» 2018.

4. А. Мілані, Велика Обітниця, Львів: «Добра книжка» 2012.

Опрацювала Софія Сагайдачна