slider-1 slider-4

 

Господи, наш Боже, святі мучениці Перпетуя і Феліцита в Твоїй любові знайшли силу протистояти переслідникам, і померли мученицьку смерть. Вчини через їхні молитви, щоб наша любов до Тебе невпинно зростала.

Святі Перпетуя і Феліцита, (покровительки безплідних жінок) жили у ІІ ст. в стародавньому містечку Тубурбо Мінус (сьогодні Тебурбо в Тунісі). Перпетуя таємно прийняла християнську віру і почала переконувати до неї своїх близьких. Обидві зі св. Феліцитою вони були заміжніми жінками. 

Звинувативши у християнстві, їх ув’язнили і направили до Карфагену. Св. Перпетуя мала маленького сина. Св. Феліцита була на восьмому місяці вагітності, після важких пологів, вона народила дівчинку, яку прийняв один із християн. Згідно з римським правом, мати, яка носила у лоні дитину, не могла бути страчена до її народження. Збереглися автентичні документи, що описують вищезгадані події – щоденник, який у в’язниці написала св. Перпетуя, і розповідь очевидця. Незважаючи на прохання її батька, який був поганином і відвідав св. Перпетую у в’язниці, жінка не зреклася своєї віри.

Після короткого процесу, усі ув’язнені були засуджені на смерть від хижих звірів. Перед мучеництвом Перпетуя і Феліцита отримали хрещення, бо під час арешту вони були катехуменками. Мученики передали одне одному знак миру. На арену випустили звірів, які виявилися не надто кровожерливі і не загризли жінок до смерті, тому гладіатори добили їх мечами. Це сталося 7 березня 202 або 203 р. 

Мучеництво відважних жінок стало відомим у всій Церкві. Досі в літургії згадують імена святих “героїнь віри” Пертетуї і Феліцити. До них також моляться у Літанії до Всіх Святих. 

Джерела: 1. https://www.brewiarz.pl/czytelnia/swieci/03-07.php3

2. http://www.kerygma.pl/swieta/632-swiete-perpetua-i-felicyta

Опрацювала Софія Сагайдачна