slider-1 slider-4

Особистий стиль і наше характерне вміння переживати зв’язок із Христом. У чому полягає цей зв’язок? Переживаючи цей зв’язок ми водночас цілковито залишаємось самі собою. В простоті і радості ми можемо відкрити нове багатство життя у Христі. У цьому зв’язку Його любов перемінює і чинить новими нас і весь світ.

Нам треба лише відважитись. Варто широко відкрити наші серця Богові. «Дозвольте» Христові здивувати вас. «Дозвольте» Йому промовляти до вас. Відкрийте двері вашої свободи для Його милосердної любові!

Господь намагається донести нам істинну про парадокс хреста. Він протиставляє беззахисну владу любові, яку розпинають на хресті. Дає відповідь стражданню і протидіє несправедливості.

Це зрушує у нас переміну, яка здатна викликати ту низку змін, кульмінацією яких буде переміна світу настільки, щоб Бог був усім в усіх (пор. 1 Кор 15,28).

Ми маємо зробити Його мірилом нашого життя, дією, яка не віддаляє нас від нас самих, а навпаки визволяє нас через пізнання правди нашого життя. Хто дозволить Христу увійти у його життя, не втрачає нічого. Ми ніколи не втратимо нічого з того, що чинить наше життя вільним, гарним, гармонійним і великим.

Такий вимір буття реально відкриває великі людські можливості. «Шаленство» Бога змінює вимір нашого буття. Ми маємо лиш наважитись кинутись в цей абсурд. Для цього світу такий вимір незрозумілий. Для нас – це все окреслюється одним словом – любов.

І справді, що може спасти нас в Ісусі Христі, як не любов? Ми поступово відкриваємо наше прагнення глибоко особистого зв’язку з Христом. І саме воно дає можливість «щораз більше проникати в глибину правди» (Йн 16,13).

Звісно нас не оминуть труднощі, втрати і сумніви. Щоб їх подолати, важливо постійно пам’ятати слова Христа: «Перебувайте у моїй любові» (Йн 15,9).

У атмосфері справжньої тиші і відважної віри. У слуханні Слова Божого, перебуваємо у любові і прагнемо це виявити своїм життям.

Стверджуючи ці правди важливо усвідомити, що Бог нас веде і кличе, лиш тоді серце наповниться правдивою і глибокою радістю. Ми стоїмо зворушені перед тайною Бога, що сам себе понизив, ставши людиною, аж до жертви на хресті (пор. Флп 2,6-8). Він прийшов у своїй убогості, «задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли» (2 Кор 8,9).

Ми спроможні жертвувати Господеві золото нашого існування. Ми спроможні на повне і віддане почуття вдячності до Нього. Ми можемо стати істинними поклонниками Єдиного Правдивого Бога, віддаючи Йому перше місце у нашому житті.

Перед нами стоїть завдання не поводитися відповідно до ментальності світу. І ми зараз у слуханні Христа робимо відважний вибір. Життя змінюється і ми відкриваємо у собі справжнє життя.

Сучасний світ ще не пізнав Божої любові. Цей світ намагається заповнити своє серце беззмістовним сурогатами і турботами. Але ми покликанні стати свідками любові, об’явленої у Христі і жити цим свідченням у повноті.

Юрій Канюк