slider-1 slider-4

 

Він сказав їм: „Ідіть по цілому світі й усьому творінню проповідуйте Євангеліє. Хто повірить і охреститься, буде спасенний, а хто не повірить, осуджений буде. І такі ознаки будуть супроводжу вати тих, хто повірив: Моїм Ім’ям виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами, братимуть у руки зміїв; і хоча щось смертоносне вип’ють, їм не зашкодить; будуть покладати руки на хворих, і вони ставатимуть здоровими” (Мк 16, 15-18).

Святий Апостоле Павле, сьогодні за твоїм посередництвом я прошу про благодать віри для тих, хто ніколи у своєму житті не зустрів Христа!

Апостол Павло, що спершу називався Савлом, був євреєм і походив з міста Тарса (сучасна південна Туреччина), водночас мав римське громадянство і був ревним фарисеєм. Перед кардинальним духовним наверненням, він вважав своїм святим обов’язком переслідувати християн. Згодом щиро визнавав, що «несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її» (Гал 1,13).

Однак Бог мав щодо нього свої плани, коли Савло одного дня прямував до Дамаску, то сам Ісус перестрів його із запитанням: «Чому ти Мене переслідуєш?» (Діян 3,4). У цій зустрічі було стільки раптового прояву Божої могутності, що майбутній Апостол народів, засліплений незвичайним сяйвом, упав на землю і втратив зір. Відтоді він став новою людиною і одним із найзавзятіших послідовників Христа, називаючи себе «апостолом Ісуса, покликаним волею Божою» (1 Кор 1,1).

Став св. Павло Апостолом поган, яких відвідував і навертав на християнську віру впродовж своїх трьох великих місійних подорожей. Приблизно за 20 років по смерті Ісуса святий Павло написав низку послань до різних християнських спільнот, які увійшли до канону Нового Завіту. Вплив його навчання на інших авторів Нового Завіту був такий великий, що пізніші твори вихваляють мудрість св. Павла, а водночас застерігають від небезпеки помилок, які могли б виникнути через невідповідну інтерпретацію багатьох складних фрагментів його послань.

Апостола Павла вбили у Римі близько 64 року, за часів, коли християн переслідував імператор Нерон. Оскільки Павло був римським громадянином, він мав право на судовий розгляд та гуманну страту, швидке відтинання голови – на противагу до тривалого і болісного розп’яття на хресті. За легендою його голова відскочила тричі, і в цих трьох місцях утворилися джерела. На місці страти св. Павла стоїть храм Святого Павла «на трьох фонтанах» у Римі. Павло похований там, де пізніше постала базиліка Святого Павла за мурами. Спочатку ця святиня розташовувалася за межами міста.

Джерела: М. Ремері, Твіти з Богом, Католицький Медіа-Центр; «Свічадо» Львів 2016, с. 37, 153; X. Leon-Dufour, Słownik Nowego Testamentu, Poznań 1986, s. 469-470, Євангеліє 2018. Слово на кожен день, Львів 2017, с. 35.

Опрацювала Софія Сагайдачна