slider-1 slider-4

Цього дня ми вшановуємо Бога у видимій іпостасі. Втілений Бог явив себе язичникам, яких символізують волхви зі Сходу, Вибраному народові – під час Хрещення в Йордані, а учням своїм – у чуді Кани Галілейської.

Боже, сьогодні під проводом зірки Ти явив свого Єдинородного Сина язичникам; вчини милостиво, щоб ми, вже пізнавши Тебе через віру, були приведені до споглядання віч-на- віч сяйва Твоєї величі. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

6 січня ми святкуємо Богоявлення, тобто день коли Ісус об’явився як Месія трьом волхвам. Ці мудреці зі Сходу визначили по зірках, що у євреїв має народитися великий цар, а потім пішли за зіркою, яка привела їх до Дитятка Ісуса у Вифлеємі. Вони стали перед Ісусом на коліна та вшанували його. Їхні дари свідчать про те, ким вони вважали Ісуса: Царем, якому личить золото; Богом, приносячи ладан, а миро, яким намащували тіла померлих, було пророцтвом Його смерті (Мт 2,11). У багатьох країнах світу існує традиція пекти святковий пиріг на Богоявлення, або пиріг царів, усередину якого вкладають біб або якусь фігурку. Той, кому вона дістанеться у шматочку пирога, стає «царем дня». На дверях будинків, які освячують у день Богоявлення, часто можна побачити напис «С+М+В» із двома цифрами з обох боків на позначення року. Це акронім не лише традиційних імен трьох мудреців – Каспера, Мельхіора та Бальтазара, – а й латинських слів Christus Mansionem Benedicat: «Нехай Христос благословить цей дім».

Джерела:

1. М. Ремері, Твіти з Богом, Видавництво: Католицький Медіа-Центр, «Свічадо» Львів 2016.

2. Щоденно з Богом, Одеса 2018.

Опрацювала Софія Сагайдачна