slider-1 slider-4

Святий Павло (до навернення Савло) народився в місті Тарсі в Кілікії (сучасна Туречччина), це був приблизно 7-10 рік після народження Христа. Навернувся він у 36 років, а загинув мученицькою смертю в 67-річному віці. Тарс був великим торговим осередком, а також визначним культурним центром поряд з Олександрією і Афінами. Через Кілікію проходив один з найбільших торгових шляхів, який з’єднував Схід і Захід. Це також могло вплинути на формування світогляду святого Павла і його життєвих цінностей. Незважаючи на те, що місцем його народження був торгівельний центр, батьки дбали про духовні цінності і культурну спадщину свого народу й передали своєму синові любов до свого народу, роду, а також глибоку віру.

Дуже багато про святого Павла можна дізнатися зі Святого Письма і, проаналізувавши його, дійти до висновку, що в житті цього Святого не було випадковостей. Це мабуть стосується кожної людини, головне вміти побачити Божу руку у своєму житті і дозволити, щоб вона нас вела. Однак перш ніж Павло став апостолом і великим святим, на його життя мали вплив інші люди. З них ми можемо виділити чотири особи.

Першим вчителем святого Павла був фарисей Гамалиїл. Павло сам про це говорив «І він промовив: «Я – юдей, родом з Тарсу в Кілікії, але вихований у цім місті при ногах Гамалиїла, навчений докладно батьківського закону та ревнитель Бога, як і ви всі сьогодні» (Діян 22,3). Фарисеї дуже поважали Гамалиїла, про що свідчить текст з Діянь Апостольських: «Тоді один фарисей, на ім'я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей» (Діян 5,34). Він був внуком славного Гілела, і в його школі формувалась душа молодого Савла. Завдяки зусиллям Гамалиїла святий Павло отримав глибоке пізнання Святого Письма, що згодом допомогло йому доводити свою віру єврейським опонентам. У своїх посланнях Святий Павло цитує Старий Завіт більше ніж 200 разів.

Другим вчителем святого Павла був Ананія: «А був там якийсь Ананія, чоловік побожний за законом, доброї слави в усіх місцевих юдеїв» (Діян 22,12). Господь сам промовив до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім’я Тарсянин: он він молиться» (Діян 9,11). Спершу він не хотів допомагати Павлові, бо боявся і знав про місію Савла як ревного гонителя християн: «Ананія ж відповів: „Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі. Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають Твоє Ім’я”» (Діян 9,13). Однак послухав голосу Господа і вже назвав Савла своїм братом. «Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що зявився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом» (Діян 9,17). Три важливих речі зробив Ананія для Павла. Перша – це повернув зір, і не тільки фізичний, а й духовний, зірвавши заслону, яка заважала побачити Савлові в Ісусі Месію. Друга річ – дар Святого Духа, якого Павло отримав за його посередництвом. А третьою було таїнство Хрещення – вщеплення Павла до Христової Церкви.

Третім вчителем був Варнава, що став для Павла прикладом відданого служіння Господу. Варнава продав все і виручені гроші віддав на потреби Церкви, про що дізнаємося з Діянь Апостольських: «А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру, мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів» (Діян 4,36-37).

Однак найголовнішим вчителем і керівником апостола Павла був сам Святий Дух. Саме Він говорив Павлові і апостолам що, де і як робити: «Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії. Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив» (Діян 16.6-7); «Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав”. Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили. Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру» (Діян 13,2-4). Саме Святий Дух об’явив Павлові, чого він має врешті-решт сподіватися: «І ось тепер, зв'язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає, – тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають» (Діян 20,22-23).

Аналізуючи Святе Письмо, можемо зробити висновок, що самі собою ми не зможемо зрозуміти і зреалізувати своє покликання. Нам потрібна допомога інших людей, спільноти, а передусім Святого Духа. Без Божої і людської допомоги ми нічого не можемо зробити. І варто з розумінням ставитись до складних і неприємних ситуацій нашого життя, можливо саме через них Бог хоче нам щось важливе сказати, а також змінити наше життя і повести, як святого Павла, своєю дорогою до святості і вічного спасіння.

 

Текст опрацював: Андрій Мельник

Джерело:  "Sekret Pawła" Jose H. Prado Flores, Wydawnictwo Ośrodek Odnowy w Duchu Świętym, Lódź 1996 r.

Фото: Ірина Рудь (Образ із каплиці отців Паулістів, Львів)