slider-1 slider-4

Пам’ятку установлення Пресвятого Таїнства Церква святкує у Великий Четвер. Натомість Урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа, яка бере свій початок з адорації Пресвятих Дарів, - розгортається на Заході на переломі між XI та XII століттями, і святкується в Європі у четвер по Урочистості Пресвятої Трійці. Винятком є святкування в Україні – у неділю, за тиждень після Пресвятої Трійці.

Отже, історія Урочистості Пресвятих Тіла і Крові Христа бере свій початок власне з адорації Нареченої свого Нареченого Ісуса Христа. Згідно переказу, у 1245 році черниці з Франції - Юліанні з Льєжа (1193-1258) явився Ісус і вказав волю щодо установи свята Євхаристії, яке має відбуватися в перший четвер після свята Пресвятої Трійці. Воно має бути подякою божого люду за встановлення у Великий Четвер Пресвятої Євхаристії. У тому об’явлені вона побачила яскравий повний місяць, посередині якого по діаметру була розташована темна пляма. Господь вказав черниці сенс видіння: місяць символізував життя Церкви на землі. Натомість темна пляма сповіщала про нестачу літургійного свята, під час якого вірні могли би адорувати Євхаристію. Це свято має поглиблювати віру, а також допомагати вірним жити згідно цнотам і покутувати за зневагу до Пресвятого Таїнства Євхаристії. Місцевий єпископ з Льєжу зі зрозумінням віднісся до цього об’явлення і вже наступного року установив у своїй дієцезії свято на честь Пресвятого Таїнства.

За короткий час свято на честь Євхаристії з Франції поширилося на інші країни Європи. 11 серпня 1264 року Папа Урбан IV проголосив буллу Transiturus де hoc mundo, на підставі якої Боже Тіло стало святом усієї Вселенської Церкви. У жовтні цього ж року Папа помер, і про урочистість Божого Тіла всі забули. Нагадав про неї лише у 1314 році Папа Климент V. Однак остаточно урочистість затвердив Папа Йоан XXII, який, включивши буллу за 1264 рік до збірки канонічних прав, надав постанові Урбана IV чинність.

Потрібно зауважити, що спочатку урочистість звалася святом Тіла Христового. Та після останньої літургійної реформи у назві свята згадується вже дві євхаристійні постаті – Тіло і Кров Господні. Щодо традиції чотирьох вівтарів, вона виникла у Німеччині в XV ст., за переказом, поєднувала у собі прохання про урожай та захист від стихійних лих. Хоча існують і інші версії: чотири вівтаря - є символом чотирьох євангелістів, або ж чотири вівтаря - символізують чотири сторони світу.

Ірина Островська

http://kmc.in.ua